10 клас 

Тема: Творчість І. Нечуя-Левицького

Українська ментальність , гуманістичні традиції народного побуду й моралі (за змістом повісті        І. Нечуя-Левицького "Кайдашева  сім'я".)

Сласти власне висловлювання.

І. Я. Франко назвав І. С. Нечуя-Левицького колосальним, всеобіймаючим оком України, а про «Кайдашеву сім’ю» написав, що в ній «… усе виконує свою визначену автором роль, веде свою мистецьку партію, як інструмент у хорошому оркестрі чи хорі». З цим не можна не погодитися, адже у повісті письменник показує нам не тільки темноту і безпросвітність, ідіотизм народного життя, духовну роз’єднаність, а також і великий творчий потенціал народу, вилитий ним у прислів’ях, приказках, віруваннях, обрядах і звичаях.

Повість «Кайдашева сім’я» І. С. Нечуя-Левицького з повним правом можна назвати, як і «Енеїду» І. П. Котляревського, енциклопедією народознавства. Вона знайомить нас з яскравими картинами життя і побуту українського села після скасування кріпацтва. У творі знаходимо описи буденного та святкового одягу селян та селянок, сільського двору, житла, забав сільської молоді, звичаїв «вулиці», показано процес виготовлення полотна, згадано народні ремесла.

Деякі звичаї і вірування українського села, описані в повісті.

✵ Зайшовши в хату, гість повинен сісти, цим він засвідчує повагу до хазяїв (с. 269).

✵ У селі завжди вітаються одне з одним, бажають добра, якщо людина працює, їй потрібно сказати: «День добрий! Боже поможи!» (с. 269)

✵ У суботу пісень не співають — гріх (с. 205).

✵ Якщо парубок хоче ходити до дівчини в чужому селі чи на чужу вулицю, то повинен поставити могорич парубкам того села чи вулиці (с. 246).

✵ Як сходять зорі на небі, дівчата подають сім’ї вечерю і тільки тоді йдуть гуляти (с. 245).

✵ Хто поститься дванадцять п’ятниць на рік, той не вмре наглою смертю та не потоне в воді (с. 175).

✵ «Хто піде в Єрусалим або щороку в Києві у Лаврі їстиме паску, або вмре на самий Великдень, той спасеться, того душу янголи понесуть просто до Бога» (с. 270).

✵ Після сватання батьки парубка йдуть на оглядини в хату молодої. При зустрічі свати повинні поцілуватись (с. 195; 253).

✵ Виходячи заміж, дівчина все повинна вміти робити по хатньому господарству (розтопити піч, спекти хліб, зварити борщ, прясти, шити) (с. 196-197; 205; 201; 209).

✵ Після того як дівчина вийшла заміж, як би вона не почувалася в родині чоловіка, вона повинна залишатись з чоловіком: «Зав’язала голівоньку, не розв’яжеш довіку» (с. 266).

✵ За дівчиною дають придане (с. 209).

✵ Дівчина переїжджає жити в хату нареченого (с. 201, 247).

✵ Українське традиційне весілля гуляли чотиpи дні (с. 201).

✵ На тому місці, де планують зводити хату, сіють пшеницю. якщо пшениця зійшла, то можна починати будівництво. Побудовану хату освячує піп (с. 235).

✵ За стаpим звичаєм, все батьківське добpо переходило в руки меншому синові (с. 300).

✵ До Різдва мазали стіни, мили лави, мисник, полиці. Пеpед самим святом різали кабана (с. 272).

✵ Їсти вся сім’я сідала pазом (с. 181, 203).

✵ У суботу їздили на ярмарок (с. 183).

✵ Перед церквою і в церкві чоловіки знімали шапки (с. 179).

✵ В хату, особливо перший раз, приходили з хлібом. (с. 195).

✵ У будні дні дівчата одягали тільки червоні кибалки (с. 185; 192).

✵ Хати в селах ставили вікнами і дверима на південь.

Відомий літературознавець Н. Крутікова так сказала про повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» : «Силою і правдивістю художнього відтворення побуту, селянства — безправного, обтяженого податками, розпорошеного, роз’єднаного, пригніченого темрявою і неуцтвом, … цей твір займає почесне місце серед інших творів світової літератури на селянську тему («Земля» Е. Золя, «Мужики» Раймонта). На відміну від Золя, український письменник бачив не тільки темряву і забобонність селян, а й поезію сільського життя, прекрасні якості душі трудівника». Згадаємо зміст повісті ще раз і заповнимо таблицю «Етичні та моралі настанови повісті для сучасної молоді».

Гарного дня!